Хронологія розбудови ВМС України

24.08.91 р. - Після референдуму проголошена незалежність України. Верховна Рада України приймає постанову «Про військові формування», згідно з якою передбачалося підпорядкування всіх військових формувань, що дислокуються на території України, Верховній Раді України.

03.09.91 р. - Верховна Рада України призначила першим міністром оборони України генерал-полковника К. Морозова.

04.11.91 р. - Прийняття Верховною Радою України Закону «Про державний кордон України» та «Про прикордонне військо України».

14.11.91 р. - Указом Президії Верховної Ради схвалений текст військової присяги й тимчасове положення про порядок її прийняття.

01.12.91 р. - Всеукраїнський референдум підтвердив Акт проголошення незалежності України. Президентом України обрано Л. Кравчука.

06.12.91 р. - Прийняття Верховною Радою України Закону «Про оборонуУкраїни» та «Про Збройні Сили України». Затвердження постановою Верховної Ради України тексту військової присяги, яку в залі Верховної Ради першим прийняв міністр оборони України К. Морозов.

08.12.91 р. - Підписано документ «Біловезька угода: Ми, Республіка Білорусь, Російська Федерація (РФСР), Україна як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 року, далі йменовані Високими Договірними Сторонами, констатуємо, що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність, припиняє своє існування».

Січень-квітень 1992 р. - численні випадки прийняття присяги на вірність народу України окремими офіцерами, групами військовослужбовців та цілими частинами, які належали до ВМФ СРСР. Частина з них зараховуються до складу Сухопутних або Військово-Повітряних сил Збройних сил України. Штати та структура ВМСУ не затверджені.

22.02.92 р. - у Севастополі 880-й батальйон морської піхоти зі складу 810 ОБрМП ЧФ підлягав розформуванню і особовий склад під командуванням майора В. Рожманова вирішили скласти присягу на вірність українському народові. Українське військове керівництво не спромоглося скористуватися ситуацією та зарахувати особовий склад батальйону до лав ЗСУ. Командуванням ЧФ батальйон був розформований, а особовий склад розподілений в інші військові частини.

05.04.92 р. - Указ Президента України Л. Кравчука «Про невідкладні заходи будівництва Збройних сил України». 2-ий пункт - формування Військово-морських сил України на базі Чорноморського флоту СРСР.

06.04-12.04.92 р. - Створення організаційної групи ВМС України.

07.04.92 р. - Зачитаний указ Президента про призначення контрадмірала Бориса Кожина командувачем ВМС України.

08.04.92 р. - Міністр оборони України Костянтин Морозов підписав директиву «Про формування ВМСУ».

Усі перераховані вище заходи були проігноровані командуванням ЧФ. Проти офіцерів, охочих служити в ВМСУ, починаються гоніння.

Червень 1992 р. - почав діяти прес-центр ВМС України.

11.07.92 р. - особовий склад 41-ї військово-морської школи склав присягу на вірність народу України та був зарахований до складу ЗСУ.

21.07.92 р. - Екіпаж сторожового корабля СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта С. Настенка (старший на борту начальник штабу бригади капітан 2-го рангу Н. Жибарев) підняв Державний Прапор України та скоїв несанкціонований перехід з Донузлава на Одесу.

28.07.92 р.- У м. Миколаєві на кораблі управління «Славутич» («Придністров’я») за відсутності прапора ВМСУ було піднято Державний Прапор України.

03.08.92 р. - Підписана угода між Україною і Російською Федерацією про принципи формування ВМС України та ВМФ Росії на базі колишнього Чорноморського флоту. Фактично, згідно з цією угодою, флот переходив під контроль Російської Федерації, яка всіляко затягувала укладання остаточної угоди щодо поділу флоту.

19.11.92 р. - КУ «Славутич» під Державним Прапором України прибув на севастопольський рейд. Державний прапор був використаний аби не надавати командуванню ЧФ додаткову причину (вхід до бухти під незнайомим прапором) забороняти вхід до Севастополя. Незважаючи на вже існуючий договір про спільне використання системи базування, КУ «Славутич» дві доби не міг отримати дозвіл на вхід до севастопольської бухти. Протягом цього часу танкер «Десна» зі складу допоміжного флоту ЧФ перекривав вхід, оперативна служба ЧФ на зв’язок не виходила ігноруючи всі запити українських моряків.

01.12.92 р. - Були введені штати штабу і структур ВМСУ. Фактично лише після цього Військово-морські сили України відбулися як вид Збройних силУкраїни.

17.12.92 р. - СКР-112 під Державним Прапором прибув до Севастополя.

22.12.92 р. - Підписано першу угоду про організацію шефських зв’язків ВМС України з областями.

25.05.93 р. - Наказ МО України К.Морозова №109 про затвердження нарукавних емблем для окремої бригади спецоперацій, морської піхоти та берегової оборони.

01.07.93 р. - Після створення Військово-морських сил України в Севастополі був сформований 27-й окремий батальйон морської піхоти.

06.07.93 р. - Директива начальника Головного штабу ЗСУ №115/1/0599, щодо необхідності створення морської авіації в складі ВМС.

01.09.93 р. - Формування 1-ї бригади надводних кораблів (1БрНК).

18.10.93 р. - Наказом командувача ВМС України №044 було сформовано Командування авіації ВМС України на базі Сакського центру бойового застосування корабельної авіації. Саме цей день вважається днем народження морської авіації сучасної України.

Угода про поділ Чорноморського флоту була підписана президентами Л. Кучмою та Б. Єльциним лише 9 червня 1995 р. До того ж параметри її були не на користь нашої держави: Україна отримала лише 18% кораблів та суден Чорноморського флоту, а Росії залишалось 82%. Ще більш небезпечним, як показало майбутнє, стало збереження на території України баз російського Чорноморського флоту.

Розподіл Чорноморського флоту завершився лише в 1998 р. Якість кораблів, які отримувала Україна, була вкрай незадовільною. Більшість із них були дуже старі, потребували ремонту, а деякі одразу списані на металобрухт за недоцільністю відновлення.

У результаті російської агресії в 2014 році Військово-морські сили України втратили на Кримському півострові сотні об’єктів військової інфраструктури, 17 бойових кораблів та суден забезпечення, 1 підводний човен, 2 берегові ракетні дивізіони, велику кількість бронетехніки та артилерії.

Усі роки незалежності Україна відстоювала право бути морською державою. Спочатку флот, що залишився в спадок від СРСР, ділили з Росією, потім будували, після анексії Криму довелося відроджувати. А с початком війни будувати знову практично з «нуля».