Нагрудні знаки військових частин

Пам’ятні нагрудні знаки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Військово-морських сил Збройних сил України

Наказ МОУ №478 від 03.08.11 м. Київ

Про пам’ятні нагрудні знаки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Збройних сил України.

З метою розвитку символіки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Збройних сил України, підвищення престижу військової служби, посилення військово-патріотичного виховання

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про пам’ятні нагрудні знаки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Збройних сил України, що додається.
2. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Міністр оборони України М.Б. ЄЖЕЛЬ

ПОЛОЖЕННЯ про пам’ятні нагрудні знаки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Збройних сил України

1. Пам’ятні нагрудні знаки органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ і організацій Збройних сил України (далі - нагрудні знаки) є символами честі й гідності та зовнішнім виразом духовної єдності військовослужбовців та працівників Збройних сил України, які проходять службу (працюють) у відповідному органі військового управління, з’єднанні, військовій частини, установі чи організації Збройних сил України (далі - військові частини).
2. Малюнки нагрудних знаків та їх описи розробляються у Відділі військової символіки та геральдики Генерального штабу Збройних сил України (далі - Відділ військової символіки та геральдики).

Малюнки нагрудних знаків розробляються з урахуванням специфіки діяльності військової частини, її належності до відповідного виду Збройних Сил України, роду військ (служби), історії та бойових традицій, місця дислокації. На нагрудних знаках не допускається розміщення написів, за винятком загальновійськового номера військової частини, почесних найменувань військової частини з назвами міст, місцевостей або річок, девізу військової частини, року заснування військової частини.

Підставою для розроблення малюнка та опису нагрудного знака є письмове клопотання командира військової частини на ім’я начальника Відділу військової символіки та геральдики. До клопотання додається коротка історична довідка про військову частину.

Відділ військової символіки та геральдики розробляє малюнок нагрудного знака (зразок оформлення малюнка - додаток до цього Положення), його опис та надсилає їх командиру військової частини. Командир військової частини в місячний термін розглядає малюнок нагрудного знака та в разі згоди підписує його. Після погодження малюнка нагрудного знака з командувачем відповідного виду Збройних сил України (керівником структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних сил України) командир військової частини надсилає опис та малюнок до Відділу військової символіки та геральдики для подання на затвердження начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних сил України. Оригінал затвердженого малюнка нагрудного знака зберігається у Відділі військової символіки та геральдики, його засвідчена копія разом з описом надсилається до військової частини. Після надходження копії затвердженого малюнка нагрудного знака та його опису командир військової частини видає наказ про встановлення нагрудного знака. Копія наказу про встановлення нагрудного знака надсилається до Відділу військової символіки та геральдики в місячний термін з дня його видання.

1. Нагрудний знак зберігається за військовою частиною на весь час її існування. Розроблення нового малюнка нагрудного знака можливе з дозволу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України лише в разі зміни належності військової частини до виду Збройних сил України, роду військ (служби), місця її дислокації.
2. Право носіння нагрудних знаків надається військовослужбовцям та працівникам Збройних сил України, які прослужили (пропрацювали) у відповідній військовій частині не менше одного року (для військовослужбовців строкової військової служби - не менше півроку), на підставі наказу командира військової частини.

В окремих випадках, за рішенням Зборів офіцерів (Ради сержантів) військової частини, право носіння нагрудних знаків може бути надано військовослужбовцям, які не вислужили терміни, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Командири військових частин отримують право носіння нагрудних знаків після призначення на посаду.

Про надання права носіння нагрудного знака в розділі “Особливі відмітки” документа, що посвідчує особу військовослужбовця, робиться запис такого змісту: “Надано право носіння пам’ятного нагрудного знака

__________________________. Наказ командира____________________ (назва пам’ятного нагрудного знака) (найменування військової _________________________.” частини, дата, номер наказу)

1. Особи, яким надано право носіння нагрудних знаків, зберігають це право у разі переведенні до іншого місця служби. Право носіння нагрудних знаків зберігають також військовослужбовці, звільнені в запас або відставку.
2. Нагрудні знаки носять: на кітелі, кітелі морської піхоти, кітелі (френчі) військових ліцеїстів, куртці - на шкіряній підкладці, що кріпиться до ґудзика клапана лівої нагрудної кишені; на кітелі двобортному, тужурці, тужурці літній, кітелі жіночому та цивільному одязі - з лівого боку грудей нижче знаків або планок нагород та відзнак без використання шкіряної підкладки; на куртці камуфльованій - по центру лівої нагрудної кишені без використання шкіряної підкладки.
3. Військовослужбовці та працівники Збройних сил України, яким надано право носіння нагрудних знаків, мають придбати нагрудні знаки за власним бажанням за власні кошти.

Заступник Міністра оборони України - керівник апарату В.П. ОМЕЛЬЯНЧУК

Командування ВМС ЗС України. Командний пункт, командний центр

У 1993 р. було сформовано командний пукт ВМС як підрозділ штабу. У 1994 р. перейменовано в командний центр, в/ч А1797. З 1998 р. - самостійна частина. У 2013 р. знову стало підрозділом штабу.

До своїх ювілеїв (10-ї та 20-ї річниці) особовий склад виготовив ювілейні знаки.

Опис пам’ятного ювілейного нагрудного знака «10 років командному пункту»

АВЕРС. Знак виконано у формі круга діаметром 27 мм. Круг має два пружки кольору жовтого металу. Відстань між пружками вкрита фарбою жовтого кольору та має напис по колу КОМАНДНИЙ ПУНКТ ВМС ЗС УКРАЇНИ буквами кольору жовтого металу. У верхній частині, між пружками, зображення прапора ВМСУ. Центральна частина круга вкрита фарбою синього кольору та має зображення римської цифри Х кольору жовтого металу.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Кріплення - цанга.

Опис пам’ятного ювілейного нагрудного знака - медалі «20 років командному центру»

АВЕРС. Знак виготовлений з білого металу, на аверсі зображено адміралтейський якір, на ньому лежить штурвал як символ управління. У центрі круглий медальйон із зображенням прапора ВМСУ (центральна частина), вкритий ювелірною емаллю.

РЕВЕРС. Медальйон має два пружки кольору білого металу, між якими якірний ланцюг кольору білого металу. У центрі напис КОМАНДНИЙ ЦЕНТР ВМС ЗС УКРАЇНИ, над ним дата 1993 під ним - 2013 кольору білого металу.

Усі написи та зображення рельєфні.

СТРІЧКА. Муарова з поздовжними смужками (зліва-направо): синього кольору шириною 9 мм, жовтого - 10 мм, синього - 9 мм.

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Важкий метал, емаль, розміри стандартні.

Південна військово-морська база ВМС ЗСУ

Південна військово-морська база (Південна ВМБ або ПдВМБ, в/ч А3130) - частина Військово-морських сил України, розташована в Миколаєві. До захоплення Росією Криму в березні 2014 року базувалася в смт. Новоозерне в затоці Донузлав.

Після поділу Чорноморського флоту база перейшла до України. За угодою між Російською Федерацією і Україною про параметри розподілу Чорноморського флоту 9 червня 1995 українській стороні перейшли такі об’єкти на території Новоозерного: повсякденний командний пункт, 682-й вузол зв’язку, 1861-й вузол зв’язку, 3335-й склад засобів, 747-й пункт контролю безпеки зв’язку, 1296-тa станція ФПС, 61-шa лабораторія налаштування й регулювання озброєння, 2818-й склад пального, військово-морський госпіталь з поліклінічним відділенням, 560-та корабельна група спецмеддопомоги, 273-й санітарно-епідеміологічний загін, медичний склад, об’єднаний склад озброєння та майна, управління морської інженерної служби, мобільне депо, електромережа, дорожньо-експлуатаційна дільниця, вузол комплексного технічного контролю, лабораторія вимірювальної техніки, розрахунково-аналітична станція, гідрометеослужба, автомобільний склад, гараж № 3, 43-тя флотська команда, берегові бази 4533-тя, 5713-та й 4258-ма, Будинок офіцерів, матроський клуб, видавництво газети Кримської ВМБ, кінопрокатна база й військова комендатура.

27 березня 1996 року було завершено прийом об’єктів Кримської військово-морської бази і урочисто піднято військово-морські прапори України на 17 кораблях і суднах створеного Південного військово-морського району ВМС України в Новоозерному.

До складу ВМС увійшли великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», десантні кораблі на повітряній подушці «Горлівка», «Краматорськ», «Артемівськ», малі протичовнові кораблі «Хмельницький» і «Ужгород», базові тральщики «Мелітополь», «Маріуполь», «Генічеськ», розвідувальні кораблі «Івано-Франківськ» і «Чернівці», рейдовий буксир «Ковель», протипожежний катер «Євпаторія», плавкран «Каланчак» та інші судна забезпечення. Кораблі та катери передавалися в занедбаному та розграбованому стані, російські військовослужбовці навмисно псували матеріальну частину, викрадали й нищили технічну документацію. Завдяки роботі особового складу та шефській допомозі регіонів України, більша частина корабельного складу була відновлена.

9 липня 1996 частина була перетворена в Південний морський район Військово-морських сил України. До нього увійшли органи військового управління, кораблі, судна, військові частини й підрозділи з пунктами базування по всьому Криму. Першим командиром був призначений контрадмірал Борис Миколайович Рекуц.

У 2003 році в ході реформування Збройних сил України Південний морський район реорганізується в Південну військово-морську базу. У 2004 році командувачем бази призначений Володимир Миколайович Догонов. У квітні 2006 року були проведені навчання в рамках Чорноморської військово-морської групи.

Положення до почесного нагрудного знака «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України»

1. Почесний нагрудний знак «Південної Військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України» виконується згідно з описом (додаток до положення).
2. Почесний нагрудний знак «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України» носять адмірали, офіцери, мічмани, старшини та матроси контрактної та строкової служби військових частин Військово-Морських сил Збройних сил України.
3. Почесний нагрудний знак «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України» військовослужбовцям носити з правого боку грудей та розміщувати після заохочувальних відзнак Міністерства оборони України.
4. Почесний нагрудний знак «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України» видається за плату.

Додаток до пункту 1 Положення введеного в дію наказом командира Південної військово-морської бази Військово-Морських сил Збройних сил України № 7 від «08» червня 2011 р. Почесний нагрудний знак «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України».

Опис почесного нагрудного знака «Південної військово-морської бази Військово-морських сил Збройних сил України»

АВЕРС. На щиті з золотою каймою у вигляді морського канату на синьому фоні зображено латинську букву S, на якій знаходиться акула, яка тримає в пащі булаву. Щит накладений на два перехрещені якорі. Зверху щита знаходиться тризуб у променях сонця. Обрамляє композицію ліворуч Державний Прапор України, праворуч - прапор Військово-Морських сил Збройних сил України. Знизу ліворуч зв’язка стріл, праворуч - лаврове листя, які перев’язані девізною стрічкою з написом: ЗА ГІДНІСТЬ І ВІРНІСТЬ. Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Має тризначний номер 000 та логотип «МГК» геральдичного клубу «Мадрид». Кріплення - гвинт, гайка з написом ВМС УКРАЇНИ.

Важкий метал жовтого кольору, емаль. Розміри знака: ширина - 35 мм, висота - 48 мм.

3 березня 2014 з’явилась інформація про блокування ПВМБ військовослужбовцями Російської Федерації. Ракетний крейсер «Москва» в супроводі 4 кораблів Чорноморського флоту РФ блокували вихід із затоки Донузлав, де знаходились кораблі Військово-Морських сил України. У ніч з 5-го на 6-те березня 2014 на виході з Донузлава був затоплений списаний великий протичовновий корабель «Очаків», що належав РФ. 7 березня було затоплено водолазне морське судно «ВМ-416». У підсумку в Донузлаві були заблоковані кораблі Військово-Морських сил України: корвет «Вінниця» (U206), морський тральщик «Чернігів» (U310), морський тральщик «Черкаси» (U311), рейдовий тральщик «Генічеськ» (U360), середній десантний корабель «Кіровоград» (U401), великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» (U402), протипожежний катер «Євпаторія» (U728), морський транспорт «Горлівка» (U753), морський буксир «Ковель» (U831), протидиверсійний катер «Феодосія» (U240), катер-торпедолов «Херсон» (U891) й буксирний катер «Новоозерне» (U942). 19 березня 2014 штаб Південної військово-морської бази України перейшов під контроль РФ. Ворота штабу біля контрольно-пропускного пункту були знесені бульдозером.

24 березня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України доручила Міністерству оборони України провести передислокацію військових частин, які знаходяться в Автономній Республіці Крим, на материкову Україну.

25 березня 2014 року в заблокованому окупантами озері Донузлав із застосуванням катерів, буксирів і вертольотів, підрозділів спеціального призначення російські окупанти після тривалого героїчного спротиву захопили останній в Криму корабель під прапором ВМС ЗС України - морський тральщик «Черкаси», обороною якого керував командир корабля капітан 3 рангу Юрій Федаш.

Західна військово-морська база ВМС ЗСУ

8-9 квітня 1994 року в Одесі відбулося силове протистояння, спричинене викраденням російськими військовими радіонавігаційного обладнання західної частини Чорного моря. Командування дислокованого в Практичній гавані з’єднання ЧФ спробувало ігнорувати чинне законодавство України. Командувач ВМС України віце-адмірал Володимир Безкоровайний вирішив припинити протиправні дії російських військових.

Адекватно реагуючи на провокаційні дії ЧФ та спроби незаконного вивезення військового майна з демонстрацією загрози застосування зброї, уряд України ухвалив рішення - створити на базі розформованого 318-го дивізіону консервації ЧФ Західний морський район (надалі - Західна військово-морська база) ВМС України. Першим командиром бази і старшим морським начальником в Одесі став капітан 1 рангу (надалі - контрадмірал) Дмитро Українець.

Російських військовослужбовців було вигнано з Одеси, а над кораблями, катерами, суднами забезпечення й об’єктами берегової інфраструктури урочисто піднято українські Державний і військово-морські прапори.

У березні 2018 року Західна військово-морська база ВМС ЗС України була реформована у Військово-морську базу «Південь».

10 квітня 2014 р. ЗВМБ виповнилося 20 років. З нагоди цього свята було викарбувано пам’ятну відзнаку.

Опис ювілейного знака «З нагоди 20-ї річниці створення Західної військово-морської бази»

АВЕРС. Відзнака має вигляд уже традиційного хреста з перехрещеними якорями жовтого металу, рамені хреста вкриті фарбою білого кольору з блакитною облямівкою. На хресті - круглий медальйон жовтого металу, вкритий фарбою блакитного кольору із зображенням лівого борту рейдового тральщика проєкту 1258 «Генічеськ» (U360) жовтого металу з прапором ВМС, що майорить на золотому полі. Зверху прапора напис буквами жовтого металу ЗАХІДНА ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКА БАЗА. Над написом Малий Герб України жовтого металу на блакитному полі. Під кораблем герб міста Одеси і напис 20 років буквами жовтого металу на червоному полі. Обрамляє медальйон якірний ланцюг жовтого металу. Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Кріплення - гвинт, гайка.

Важкий метал, емаль.

До знака додається посвідчення.

Ескадра різнорідних сил

У 2001 році була сформована ескадра, до складу якої, крім кораблів 1 БрНК та 5 БрНК (бригади надводних кораблів), увійшли: 9 бригада ракетних катерів, 6 берегова ракетно-артилерійська бригада, ПЧ «Запоріжжя», 801 загін боротьби с ПДСЗ (підводно-диверсійними силами та засобами), 52 окремий батальйон РЄБ (радіоелектронної боротьби), 31 батальйон РХБЗ (радіохімічної боротьби та захисту).

14 травня 2006 року ескадра відзначила свій 5-річний ювілей. Командував ескадрою контрадмірал І. Тенюх, саме тому на відзначці зображення лева та корони, як на гербах міста Львова та Львівської області, звідки родом адмірал.

У 2007 р. ескадра різнорідних сил була реформована в центр морських операцій (ЦМО) ВМС України (номер військової частини 0825 не змінився).

Опис ювілейного знака - медалі «5 років ескадрі різнорідних сил»

АВЕРС. На медальйоні зображення лаврового вінка жовтого металу, на який покладено хрест, вкритий емаллю синього кольору, зі смугами, вкритими емаллю білого кольору шириною 2 мм на відстані 1 мм від краю хреста. Поверх хреста геральдичний щит, вкритий емаллю синього кольору, із зображенням лева, який стоїть на задніх лапах, а передніми тримає адміралтейський якір. По полю щита розташовані три стилістичні зображення королівської корони жовтого металу. Лев та якір жовтого металу. Під щитом поверх хреста два перехрещені якорі жовтого металу. Нижче щита дві частини стрічки, вкриті емаллю білого кольору. Між частинами стрічок поле жовтого металу з написом ЕСКАДРА різнорідних сил буквами, вкритими емаллю червоного кольору. Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий.

СТРІЧКА. Шовкова, поздовжні смужки: синього кольору шириною 10 мм, білого - 3 мм, синього - 1 мм, білого - 3 мм, синього - 1 мм, білого - 3 мм, синього - 3 мм. Ширина колодки - 28 мм. Ширина стрічки - 24 мм.

На відстані 9 мм від верхнього краю стрічки, поверх неї, латинська цифра «V» висотою 23 мм жовтого металу.

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Латунь, позолота, емалі. Ймовірний тираж 500 примірників. Розміри медалі стандартні.

Виготовлена компанією MGift.

Надводні кораблі

Ракетний крейсер «Україна»

Спущений на воду 01.08.90 р. на «Суднобудівному заводі ім. 61 комунара» в м. Миколаєві. Проєкт 1164 «Атлант». РКР “Україна” - увійшов до складу ВМС в жовтні 1993 р. (первісна назва «Комсомолець», з 23 березня 1985 року по 20 березня 1993 року «Адмірал Флоту Лобов»). На той час готовність корабля становила близько 75%.

1994 року було сформовано команду корабля, але за браком коштів її було розпущено, а добудову припинено.

17 лютого 1998 р. Президент України ухвалив рішення про добудову крейсера. Вдруге було сформовано команду, яку згодом також розпустили. Цього разу крейсер було добудовано на 95%.

24 березня 2017-го Президент України видав указ про демілітаризацію корабля.

З повідомлення Речника від 28.05.08 р. РКР у 1993 р. увійшов до складу ВМС під назвою «Галичина». Згідно з довідником «Військовий флот світу 2002-2003» автора А. Бекера (видавництво Анаполіс, Меріленд, 2003, МД 21402, 1134 ст.) цей крейсер мав такі назви: «Комсомолець», «Адмірал Лобов», «Полтава», «Богдан Хмельницький», «Вільна Україна», «Україна».

Опис пам’ятного нагрудного знака «РКР Україна»

АВЕРС. Знак виготовлено з білого металу у вигляді прапора ВМСУ зразка 1997 р. У центрі прапора силует крейсера білого металу. Під прапором, від флагштока на довжину у 2/3 довжини прапора, овальне поле синього кольору. У нижній частині поля гілка дерева, над нею силует чайки, над яким напис РКР “Україна”. Усі зображення рельєфні, кольору білого металу.

РЕВЕРС. Плаский, фактурний. Кріплення - гвинт, гайка.

Важкий метал, емаль. Розміри: ширина - 38 мм, висота - 28 мм. Одна складова частина.

Золочений знак «РКР Україна» для офіцерського складу

За інформацією С. Литвина для командного складу крейсера одеський ювелір Захар Йосипович Лєзновий у своїй приватній майстерні виконав золочення.

Корабель управління «Славутич»

«Славутич» U-510 - корабель управління Військово-морських сил України. Великий розвідувальний корабель проєкту 1288.4 (тип «Гофри», за класифікацією НАТО - Bambuk).

Корабель був закладений і будувався як великий розвідувальний корабель - корабель висвітлення підводної обстановки. За іншими даними, спочатку проєкт розроблявся як спеціальне судно допоміжного флоту ВМФ - база з розвантаження та знешкодження реакторів атомних підводних човнів. Корабель спеціальної конструкції став єдиним такого типу за всю радянську і пострадянську історію суднобудування.

Проєкт, який отримав шифр «замовлення 698», був розроблений ЦКБ «Чорноморець» (Севастополь) на базі великого морозильного риболовецького траулера пр.1288.

Будувався на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві і спочатку призначався для Північного флоту.

При закладці був названий «ССВ-189», «Придніпров’я» (рос. Приднепровье). Був спущений на воду в 1990 році. Після розпаду СРСР перейменований на «Славутич» та прийнятий до складу ВМС України. Спочатку мав бортовий номер «800». Після зміни бортової нумерації кораблів і суден ВМС в липні 1994 року отримав бортовий номер «U510».

28 липня 1992 року на гафелі корабля був піднятий Державний Прапор України. Переданий ВМС представниками промисловості 12 серпня 1992 року і включений до бойового складу флоту 24 серпня 1992 року.

Анексований у 2014 році.

Опис пам’ятного нагрудного знака «Корабель управління «Славутич»

АВЕРС. Основу композиції складають адміралтейський якір кольору білого металу, на який покладено зображення силуету корабля білого металу. Над силуетом майорить прапор ВМСУ зразка 1992 року. Між прапором та силуетом поле, вкрите фарбою коричневого кольору. Під силуетом море, вкрите фарбою темно-смарагдового кольору. Під ним стрічка, вкрита фарбою червоного кольору з написом СЛАВУТИЧ буквами білого металу. Між стрічкою та лапами якоря поле, вкрите фарбою чорного кольору. Верхня частина якоря (голова та шток) частково теж мають чорне забарвлення. Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Кріплення - гвинт, гайка. На гайці зображення тризуба та напис: ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА.

Знак виготовлений з алюмінію.

Розміри знака: ширина - 38 мм, висота - 44 мм.

Корвет “Тернопіль”

«Тернопіль» (U209) - корвет проєкту 1124М (шифр «Альбатрос», англ. Grisha-V class за класифікацією НАТО), багатоцільовий корабель прибережної дії Військово-Морських сил України.

Був спущений на воду 15 березня 2002 року.

Історія корвета «Тернопіль» бере свій початок з 23 квітня 1991 року, коли корабель було закладено на стапелі ВАТ «Ленінська кузня» відповідно до контракту про його будівництво між Міністерством оборони України та керівництвом заводу. Будівництво продовжувалося довгих одинадцять років, до 15 березня 2002 року, коли корабель був спущений на воду.

У 2005 році корвет «Тернопіль» було відбуксовано по Дніпру з Києва до Херсона.

Під час вторгнення Росії до Криму був захоплений російськими військами 20 березня 2014 року.

У 2005 році на закінчення будівництва й виходу в море екіпаж замовив нагрудний знак «Корвет «Тернополь» (рос.).

Виготовили знак два підприємства: «ГорАнт» і «Флагман».

Опис пам’ятного нагрудного знака «Корвет «Тернополь»

Виготовлений на підприємстві «ГорАнт» (в подальшому «Гарант і партнери»).

АВЕРС. Основу знака складає хрест (клинчатий уширенний) жовтого металу, вкритий емаллю червоного кольору. На верхньому рамені хреста цифра 2005 кольору жовтого металу. Поверх хреста схрещені адміралтейські якорі, між веретенами яких силует правого борту корвета. Якорі та силует кольору білого металу. Поверх якорів геральдичний щит, вкритий емаллю білого кольору. Поле щита розділено навпіл навскоси двома смужками: верхня вкрита емаллю блакитного кольору, нижня - жовтого. У верхній лівій частині щита зображення грифона жовтого металу, який в одній лапі тримає тризуб Посейдона, в іншій - іспанський щит з літерою V, яка вкрита емаллю білого кольору. У нижній правій частині логотип завода виробника, вкритий емаллю синього кольору з буквами ЛК («Ленінська Кузня») кольору жовтого металу. Під логотипом, по центру щита, напис КОРВЕТ ТЕРНОПОЛЬ буквами жовтого металу.

Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Кріплення - гвинт, гайка. Гайка має напис КИЇВ «ГОРАНТ».

Важкий метал, емалі. Розмір хреста - 40х40 мм. Розмір британського щита: ширина - 15 мм, висота - 16 мм. Довжина силуета корабля - 25 мм, довжина якорів - 40 мм. Три складові частини.

Виготовлений на підприємстві «Флагман».

Опис знака тотожний опису, який виготовило підприємство «Гарант і партнери». Різниця лише в розмірах деяких складових частин.

Важкий метал, емалі, кріплення - гвинт, гайка. Гайка має напис КИЇВ ФЛАГМАН. Розмір хреста - 40х40 мм. Розміри британського щита: ширина - 20 мм, висота - 21 мм. Довжина силуета корабля - 31 мм, довжина якорів - 46 мм. Три складові частини.

Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський»

Великий десантний корабель проєкту 775 U402 «Костянтин Ольшанський» закладено на північний верфі (м. Гданськ, Польща). Став до складу ВМФ СРСР у 1985 році. З 27.03.1996 по 2014 р. входив до складу ВМСУ. Анексований.

Згідно з Указом Президента України №329/2011 від 21.03.11 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2011 року «Про гуманітарну місію України у зв’язку з ситуацією у Великій Соціалістичній Народній Лівійській Арабській Джамагирії», Міністерству оборони України було поставлене завдання - підготувати для виконання гуманітарної місії великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський».

«11 квітня до Севастополя прибув ВДК «Костянтин Ольшанський, який виконав гуманітарну місію з евакуації громадян України та інших держав з території Лівії, охопленій бойовими діями. На берег зійшли 85 українців та 28 громадян з інших країн. Похід до берегів Північної Африки і назад тривав 20 днів. Командир походу капітан 1-го рангу Роман Гладкий.

У порту Тріполі на борт було прийнято 193 пасажири. Крім українців, були евакуйовані громадяни з 18 країн світу, у тому числі 24 людини з країн СНД. Частина з них зійшла у порту Валетта (Мальта)».

Репортаж Олексія Храмова. Журнал «Військо України» № 04, 2011 р.

Після завершення походу екіпажу були вручені почесні пам’ятні відзнаки «За похід до Лівії» (назва особисто від автора, документів до знака знайти не вдалося).

Опис пам’ятного нагрудного знака «За похід до Лівії»

АВЕРС. У центрі медальйона силует лівого борту ВДК кольору жовтого металу, над ним напис U 402 (бортовий номер) кольору жовтого металу. Зверху, уздовж краю медальйона, напис ВДК КОСТЯНТИН ОЛЬШАНСЬКИЙ буквами кольору жовтого металу. Поле медальйона розділене навпіл по горизонталі. Верхня частина вкрита емаллю блакитного кольору. Нижня частина медальйона вкрита емаллю синього кольору. Під силуетом корабля зображення алігатора (емблема ВДК «Костянтин Ольшанський») кольору жовтого металу. Уздовж краю нижньої частини медальйона напівколом напис: СЕВАСТОПОЛЬ-ТРІПОЛІ-СЕВАСТОПОЛЬ буквами кольору жовтого металу. Усі зображення рельєфні.

РЕВЕРС. На зворотному боці медальйона напис: 23.03 - 11.04, під ним - 2011. Унизу емблема морської піхоти у вигляді якоря з крилами та меча на веретені якоря.

КОЛОДКА. Має кольори прапора ВМС ЗС України зразка 2006 року та кріплення до одягу - євробулавка.

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Судно контролю фізичних полів «Сєвєродонецьк»

«Сєвєродонецьк» (U812, до 01.08.1997 СФП-322) - українське судно контролю фізичних полів (шифр «Звук», англ. Onega class за класифікацією НАТО), яке перебуває у складі Військово-Морських сил України. У ВМФ СРСР носило назву СФП-322.

01 серпня 1997 року судно «СФП-322» було включено до складу Військово-Морських сил України, отримало нову назву «Сєвєродонецьк» на честь однойменного українського міста Сєвєродонецьк (місто обласного підпорядкування в Луганській області), з присвоєнням бортового номера «U812».

Судно тривалий час знаходилося на ремонті в Севастополі. 20 березня 2014 року на судні був спущений прапор ВМС України і піднятий російський прапор.

03 червня 2014 року судно без прапорів упізнання було забрано російськими буксирами зі Стрілецької бухти Севастополя для передачі українській стороні за межами 12-мильної зони і подальшого його буксирування до Миколаєва.

11 червня 2014 року прес-служба Чорноморського суднобудівного заводу повідомила про те, що судно контролю фізичних полів проєкту 18061 «Сєвєродонецьк» зайшло в акваторію заводу на тимчасову стоянку.

Нагрудний знак був виготовлений у 2008 році на 10-ту річницю продовження ремонту судна по контролю фізичних полів (СФП) «Сєвєродонецьк».

Опис пам’ятного знака «10 років ремонту СФП «Сєвєродонецьк»

АВЕРС. Зовнішній вигляд «ґудзик» - коло, діаметром 25 мм зі склоподібним покриттям, кріпленням цанга. Усередині знака зображення судна «Сєвєродонецьк» у морі на тлі сонця, що сходить. Під зображенням напис: СФП “СЕВЕРОДОНЕЦЬК”, нижче напису зображення якоря, ліворуч якого дата початку ремонту 30.10.98 р., праворуч - прочерки. Над судном георгіївська стрічка з написом 10 РОКІВ РЕМОНТУ.

РЕВЕРС. Плаский, гладкий. Кріплення - голка, цанга.

Всеукраїнська громадська організація «Братство моряків України»

Організація ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ БРАТСТВО МОРЯКІВ УКРАЇНИ зареєстрована 02.04.1998. Керівником організації на момент реєстрації був КОСТРОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ.

Члени організації з ініціативи капітана 1-го рангу О. Калініченко виготовили серію відзнак-медалей «Морська Слава України».

Серія відзнак «Морська Слава України» запроваджена Братством моряків України у 2007 р. Виконана у двосторонньому варіанті (аверс та реверс). Перші три ступені поєднують переможні історичні дати минулого над трьома імперіями (Римською, Візантійською, Османською) прадавніх українських флотів (Античного, Княжого, Козацького) зі славетними звитягами відроджених Військово-Морських сил. Четверта, у 2017 р., на честь вшанування Республіканського флоту, відлік якого почався у 1917 р. та нелетальному спротиву російському агресору. Перші три ступені затверджені 13 лютого 2007 р. президентом Всеукраїнського громадського об’єднання «Братство моряків України» контрадміралом Миколою Костровим.

Фрегат «Гетьман Сагайдачний»

Прикордонний сторожовий корабель проєкту 1135.1 «Нерей» - назва при закладці «Киров» (рос.).

05.10.90 закладений на ССЗ «Залив» (м. Керч) для МЧПВ КДБ СРСР. Спущений на воду 29.03.92 р.

У червні 1992 р. перейшов у власність ВМСУ, перейменований у «Гетьман Сагайдачний», вступив у дію 4 червня 1993 року. У 1996 р. перекласифікований у фрегат. Флагман ВМСУ.

Опис медалі «Морська слава України» першого ступеня

АВЕРС. У центрі зображено силует фрегата з вертольотом на палубі. Під ним стилізоване зображення морських хвиль. Під ними напис ФРЕГАТ «ГЕТЬМАН САГАЙДАЧНИЙ», іще нижче дати 1994 2019, поміж цими датами, ближче до гурту, прямокутник із написом ХХV років (25 років першому виходу в океан військового корабля України). Ліворуч та праворуч прямокутника вздовж гурту до середини медальйона стилізоване зображення калинового листя. У верхній частині медальйона вздовж гурту до середини стрічка з написом МОРСЬКА СЛАВА УКРАЇНИ.

РЕВЕРС. У центрі зображення - пам’ятник засновникам Києва. Під ним велика цифра 1750, праворуч та ліворуч неї маленькі цифри 2019, 919. У верхній частині медальйона вздовж гурту напис АНТИЧНИЙ ФЛОТ.

СТРІЧКА. Шовкова муарова з поздовжніми смужками (зліва-направо): блакитна шириною 9 мм, жовта - 6 мм, блакитна - 9 мм (тотожна стрічці ордена “За службу Батьківщині у збройних силах СРСР” першого ступеня).

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Метал, позолота. Розміри стандартні. Усі зображення рельєфні.

Має заколку для кріплення до одягу. До медалі додається посвідчення.

Сторожовий корабель СКР-112

U-132 раніше мав бортові номери СКР-112 і 200 - сторожовий корабель Чорноморського флоту, який 21 липня 1992 року перейшов на бік Військово-морських сил України. Командир СКР-112 - капітан-лейтенант Сергій Настенко. Екіпаж - 108 осіб.

21 липня 1992 року СКР-112 підняв український прапор і вирушив із Кримської військово-морської бази (Новоозерне) в бік Одеси - з наміром ввійти до складу Військово-морських сил України. Віцеадмірал Гурінов (начальник штабу ЧФ) організував погоню із застосуванням надводних кораблів і авіації. СКР-112 був двічі обстріляний з артилерійської зброї бойовими снарядами та спроби російського командування силами інших кораблів і авіації перешкодити діям СКР-112 були марними. У складі ВМСУ залишався до осені 1997 року, базуючись у Севастополі.

Опис медалі «Морська Слава України» другого ступеня

АВЕРС. У центрі медальйона правий борт силуету корабля СКР-112. Під ним стилізоване зображення морських хвиль. Під ними напис «СКР-112», іще нижче дати 1992 2007, поміж цими датами, ближче до гурту прямокутник з написом ХV років. Ліворуч та праворуч прямокутника вздовж гурту до середини медальйона стилізоване зображення калинового листя. У верхній частині медальйона вздовж гурту до середини стрічка з написом МОРСЬКА СЛАВА УКРАЇНИ.

РЕВЕРС. У центрі зображена лодья часів Київської Русі на колесах. Ліворуч - ворота вежі з фортечним муром, на яких блищить князівський щит. Над лодьєю вздовж гурту напис КНЯЖИЙ ФЛОТ. Під нею дати 907 2007, поміж датами, ближче до гурту, більш велика цифра 1100.

Усі зображення рельєфні.

СТРІЧКА. Шовкова муарова з поздовжніми смужками (зліва-направо): блакитна шириною 8 мм, жовта - 3 мм, блакитна - 2 мм, жовта - 3 мм, блакитна - 8 мм (тотожна стрічці ордена «За службу Батьківщині у збройних силах СРСР» другого ступеня).

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Метал, позолота. Розміри стандартні. Має заколку для кріплення до одягу.

До медалі додається посвідчення.

Опис медалі «Морська Слава України» третього ступеня

АВЕРС. Має зображення сучасної козацької чайки, під нею напис: ЧАЙКА «ПРЕСВЯТА ПОКРОВА», під ним дати 1993 1998 поміж ними прямокутник з написом V років. Над зображенням чайки напис: МОРСЬКА СЛАВА УКРАЇНИ.

РЕВЕРС. Зображення трьохщоглового вітрильника, який містився на прапорі чорноморського козацтва. Над ним напис: КОЗАЦЬКИЙ ФЛОТ. Під ним - дати 1648 1998. Поміж цими датами цифра 350.

Усі зображення рельєфні.

СТРІЧКА. Шовкова муарова з поздовжніми смужками (зліва-направо): блакитна шириною 7 мм, жовта - 2 мм, блакитна - 2 мм, жовта - 2 мм, блакитна - 2 мм, жовта - 2 мм, блакитна - 7 мм (тотожна стрічці ордена «За службу Батьківщині у збройних силах СРСР» третього ступеня).

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Метал, позолота. Розміри стандартні. Має заколку для кріплення до одягу. До медалі додається посвідчення.

Медаль «Морська Слава України» третього ступеня присвячена плаванню сучасної козацької чайки «Пресвята Покрова» протягом 15 кампаній у навколишніх європейських морях та безпосередньо в Атлантичному океані.

Морський тральщик «Черкаси»

«Черкаси» (U-311) - морський тральщик проєкту 266М (шифр «Аквамарин», англ. Natya class за класифікацією НАТО) корабель протимінної оборони морської зони Військово-Морських сил України. У ВМФ СРСР мав назву «Развєдчик».

25 липня 1997 року увійшов у склад Військово-морських сил України, де отримав назву «Черкаси» на честь однойменного українського міста з присвоєнням бортового номера U311.

Під час Російського вторгнення в Україну перебував на озері Донузлав. 6 березня 2014 року на виході з бухти Донузлав було затоплено два російські кораблі «Очаков» і «Шахтёр», 7 березня було затоплено ще одне судно, а 13 березня було затоплено четверте списане судно. Таким чином було створено барикаду, що заблокувала вихід з бухти кораблям Військово-Морських сил України. Після початку тимчасової анексії Криму, 20 березня російські військові висунули ультиматум українським військовим про перехід на бік Росії.

21 березня написали рапорт на звільнення й зійшли з корабля 2 офіцери, один мічман і 9 людей особового складу.

Екіпаж корабля відмовився виконати вимоги російських військових та здійснив спробу вирватися з Донузлава під пісню «Врагу не сдаётся наш гордый «Варяг». Проте спроба була невдалою, і корабель став на якір, щоб не сісти на мілину. Після цього корабель став тримати кругову оборону. 23 березня екіпаж здійснив повторну спробу прорвати блокаду. Корабель спробував пройти поміж двох затоплених російських кораблів. «Черкасам» це майже вдалося, однак до них підійшов російський катер і вдарив у бік. Після цього носова частина «Черкас» опинилася на мілині.

24 березня після захоплення російськими військовими корабля «Костянтин Ольшанський» «Черкаси» залишався єдиним військовим кораблем на Донузлаві під українським прапором. 25 березня ввечері російські військові захопили корабель. Штурм здійснювався за допомогою двох вертольотів Мі-35 та трьох швидкісних катерів. Він тривав понад дві години.

Опис медалі «Морська Слава України» четвертого ступеня

АВЕРС. У центрі медальйона правий борт силуету корабля МТЩ «Черкаси». Під ним стилізоване зображення морських хвиль. Під хвилями напис МТЩ «ЧЕРКАСИ», іще нижче дати 2014 2017, поміж цими датами, ближче до гурту прямокутник з написом III роки. Ліворуч та праворуч прямокутника вздовж гурту до середини медальйона стилізоване зображення калинового листя. У верхній частині медальйона вздовж гурту до середини стрічка з написом МОРСЬКА СЛАВА УКРАЇНИ. Над силуетом корабля літак і вертоліт морської авіації.

РЕВЕРС. У центрі зображення правого борту крейсера «Світлана», на якому вперше в 1917 році було піднято прапор України. Під силуетом напис: КРЕЙСЕР «СВІТЛАНА», під ним цифри 1917 2017. Поміж ними цифра 100. Над силуетом вздовж гурту напис по колу РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ФЛОТ.

Усі зображення рельєфні.

СТРІЧКА. Шовкова муарова з поздовжніми смужками (зліва-направо): синього кольору шириною 2 мм, жовтого - 2,5 мм, синього - 2 мм, жовтого - 2,5 мм, синього - 6 мм, жовтого - 2,5 мм, синього - 2 мм, жовтого - 2,5 мм, синього - 2 мм.

Медальйон має вушко для кріплення через кільце до верхньої колодки.

Метал, позолота. Розміри стандартні. Має заколку для кріплення до одягу. До медалі додається посвідчення.

Всі медалі виготовило ТОВ «Вікторія-Юніка».

Кількість нагороджених: 1-ший ступінь 15, 2-гий - 10, 3-тій - 15, четвертий - 13.

За матеріалами книги О. Калініченко: «Кортик: діяльність підводних мореплавців Одеси останньої чверті ХIХ ст. як історичне огрунтування можливого відновлення ВМС ЗС України». КП ОМД Одеса 2019.

Базовий тральщик «Мелітополь»

«Мелітополь» (U330) - базовий тральщик проєкту 1265 (шифр «Яхонт», англ. Sonya class за класифікацією НАТО) корабель протимінної оборони прибережного плавання Військово-Морських Сил України. У ВМФ СРСР носив назву БТ-79 (з 1987 по 1992 рік - «Севастопольський комсомолець»).

Анексований у 2014 р.

Детальну інформація та фото різновидів відзнак підрозділів штабу, ВМБ та кораблів ВМС ЗСУ можна придбати на Patreon.